Привітання до « Дня вчителя»

5 клас

1 Осіннє небо вмите журавлями

Осіннє свято тихе і святе

Учителько!Ви – світлий образ мами

Дитячих доль відлуння золоте.

2 Учителю! Ти – наче нездоланність

Крізь все просієш іскру доброти

Щоб засвітить у серденьку дитячім

Вогонь священий розуму й краси.

3 Жовтень щедрий на барви осінні

День учителя- свято ж яке !

Освітянській великій родині

Дітвора шле вітання палке!

4 Сьогодні усі надзвичайно красиві

Тож сонечком сяйте нам,

Будьте щасливі

Ці зустрічі з вами цікаві, охочі

Щоб зорями сяяли вчительські очі

А учні у школі трудились на славу

І вище вам труд цінувала держава

5 Я пам ятаю день і час,

 коли пішов у перший клас,

Коли за парту вперше сів

І першу лінію провів

6 Як перше слово прочитав,

Як першу букву написав,

І перші вчительки слова,

Що хліб- усьому голова.

7 Повік залишаться в мені

Дитячі мрії осяйні

Стежина в росяні поля

І перша вчителька моя.

8 Вчителька- це класна фея,

Вміє нас причарувать.

Ми ж умієм разом з нею,

Всі задачки розв язать.

9 Наша вчителька – професор,

Сонце виростить з зерна

Зробить з пугала принцесу.

А із мухи – що? Слона.

10 Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки

Кришать крейду пальчики

Пишуть палички

Добре нам читається

Вчителька всміхається

А як хтось незна

Хмуриться вона.

11 Наша вчителька все вміє,

і й уроки задає,

Як не зробиш ти домашнє

Не підходь, а то уб є.

12 У кіно вже не ходжу,

Не ходжу на вулицю.

Над уроками сиджу,

Спина аж сутулиться.

13 Чи малюю чи пишу.

Завжди я спішу, спішу.

Так багато задали

що робить нема коли.

14 Роби так і роби сяк

Голова морочиться,

Тільки все йде навскосяк

Все не так як хочеться.

15Малювала вітряка

Вийшла парасоля

Мабудь підвела рука

Лиха наша доля.

 16 Намалюю квітку ,

а яку незнаю

як загляну в книгу

то зразу згадаю.

17 Ті рослини в книзі гожі,

Любо подивитися

В мене всі на віник схожі

Що добряче витерся.

18 Хай слово »вчитель» буде завжди

Святим  на всій оці землі

Нехай до нього  як  до правди

Ідуть дорослі і малі.

19 Спасибі від учнів за ваші уроки

І щирі вітання із святом для вас

Нові вам закони відкрити бажаю

Хай буде в житті лише зоряний час.

20 Нехай ця осінь золота

Вам подарує вік щасливий

Щоб не згасали доброта

Здоров я радощі і сила

Щоб ваш важкий почесний труд

Був плідний як багата осінь

І кожен день, що йде новий

Хай тільки щастя вам приносить.

21 Бажаєм Вам, щоб дітвора

Щороку в школу прибувала

Щоб із дитячого садка

Таблицю множення вже знала

Завжди щоб добре без проблем

Ішов процес педагогічний

Щоб не жаліли ви за тим

Що в вас турбот багато вічно.

  

Шановні батьки!

Просимо вас вивчити з вашою дитиною віршик. Це є обов’язково,тому що даний вірш є сюрпризом  і привітанням  вчителю.до свята, Дня Вчителя, яке відбудеться на батьківських зборах. Просимо вас і ваших дітей  не розказувати Галині Анатоліївні, щоб не спортити сюрприз. Репетиція вивченого відбудеться 27.09   о 17.30 біля школи. Явка обов’язкова.

З повагою батьківський комітет.

Шановні батьки!

Просимо вас вивчити з вашою дитиною віршик. Це є обов’язково,тому що даний вірш є сюрпризом  і привітанням  вчителю.до свята, Дня Вчителя, яке відбудеться на батьківських зборах. Просимо вас і ваших дітей  не розказувати Галині Анатоліївні, щоб не спортити сюрприз. Репетиція вивченого відбудеться 27.09   о 17.30 біля школи. Явка обов’язкова.

З повагою батьківський комітет.

Шановні батьки!

Просимо вас вивчити з вашою дитиною віршик. Це є обов’язково,тому що даний вірш є сюрпризом  і привітанням  вчителю.до свята, Дня Вчителя, яке відбудеться на батьківських зборах. Просимо вас і ваших дітей  не розказувати Галині Анатоліївні, щоб не спортити сюрприз. Репетиція вивченого відбудеться 27.09   о 17.30 біля школи. Явка обов’язкова.

З повагою батьківський комітет.

На сцену вибігають хлопчик і дівчинка, розмахуючи портфелями, сідають на край сцени, розламують шоколад і починають їсти.

(Звучить 1-й куплет і приспів пісні на мотив «Детство...» ). 
Поруч школа, 
Є куди спішить, 
Стежка швидко 
До дверей біжить. 
Не встиг награтись, 
Роки як вода, 
Вже випускник я - 
Закінчилась гра. 
А я хотів би, так хотів би знов 
В дитинство глянуть 
І пограти в лов, 
Альонку смикнуть 
За одну косу, 
Зробить у класі злітну полосу. 
1-й ведучий. 
Шкільне життя — не шоколад, 
І щоб воно ішло на лад, 
Нам треба більше жартувати, 
Невдачі гумором долати. 
2-й ведучий. 
Сьогодні буде торба сміху, 
Вам, любі гості, на утіху. 
Всім пропонує «Вінегрет» 
Шкільний веселий ко-ло-верт. 
1-й ведучий. 
Але постійте. В класі тиша, 
Невже наш слайд погризли миші? 
2-й ведучий. 
Ну, а це що за дива, 
1-й ведучий. 
Почекаємо давай! (Вбігають бабки). 
Бабки. 
Хух! Встигли! Перший ролик наш! 
Приготувалися! 
Займаємо вихідну позицію! І... раз... 
(Співають на мотив пісні «Зима»). 
Ми бабки-молодушки, 
Смішинки в нас подружки. 
Жувать ми їх готові 
І класти під подушки. 
Ще знаєм анекдоти, 
Лікуєм від нудоти. 
Як треба - зачаруєм, 
Усмішку подаруєм. 
Льодовик у серцях 
Хай розмерзнеться, 
Сміх і радість до нас 
Хай повернеться. 
Водограєм нехай гумор лине, 
Веселиться нехай вся країна. 
1-а бабуся. 
Все, що є 
Й чого не маємо, 
У макітрі розтираємо. 
2-а бабуся. 
Що було і не було, 
У макітрі щоб гуло. 
3-я бабуся. 
Трохи сміху, трохи сліз. 
Анекдот щоб теж уліз! 
4-а бабуся. 
Щоб смішним запахло духом, 
Треба добре слухать вухом. 
1-а бабуся. 
Жартівливий дух летить, 
Як же нам його зловить? Ловімо! 
(Звучить мелодія пісні «Голубой вагон»). 
1-й ведучий. Ось і посмішка... 
2-й ведучий. Одна, дві, три, безліч... 
1-й ведучий. А це, значить - хороший настрі сьогодні і завтра. 
2-й ведучий. Вставання на праву ногу, 
1-й ведучий. Встигання на перший урок, приємні несподіванки на перерві. 
2-й ведучий. Потаємні мрії про зникнення з останнього уроку. 
1-й ведучий. Солодкий есемесний зв'язок попр заборони вчителів, довгождані зустрічі і розет; вання, 
1-й ведучий. Щоденні незабутні пригоди л( дарів та зівак. 
Ведучі (разом). А без цього всього? 
1-й ведучий. Не буде сміху 
2-й ведучий. Не буде й здоров'я. 
2-й ведучий. 
Тож «Сміхопанорама» уже в ефірі, 
Всідайтеся зручніше, глядачі наші милі! 
1-й ведучий. 
Перед вами - «Шкільний вінегрет», 
Чистить краще, ніж «Бленд-а-мед»! 
2-й ведучий. 
Ролик 2. Приготувалися! Що це? Вибач: технічна затримка. 
1-й ведучий. Тоді, рекламна пауза. (Звучить програш мелодії «Ульібки» ). 
Дитячу кусючість, 
Хлопчачу деручість, 
Чаклунську сміючість 
Дасть вам паста бленд-а-мед. 
Нею можна замазать зіпсовану парту, 
Слід від взуття на шпалері, 
Оббиті м'ячем двері. 
(Учень 1-го класу тягне портфель і звучить пісня «Топ, топ, топає малюк» ). 
Топ, топ, топає малюк, 
Книжка випадає в нього з рук. 
Топ, топ, пізно відступать, 
Прийдеться штани тут протирать. 
Тож бреде одна його нога, 
Добре, що дали хоч пирога. 
(Табличка «Продовжується набір до 1-го класу» ). 
Бабуся. Дозвольте ввійти. 
Директор. Будь ласка. Ми завжди раді гостям. Сідайте! 
Бабуся. Та... та, я краще постою. Тут таке пи¬тання. У школу я прийшла записатися. Побачила сьогодні оголошення і довго мучилася, чи прий¬муть... 
Директор. А років вам скільки? 
Бабуся. Та от 6 десяточків і ще 6. У норму вкладаюся. 
Директор. А медична довідка у вас є? Бабуся. А як же, ціла енциклопедія, тут все є: і сколіоз, і склероз, і невроз. До того ще ж не ба¬чу, не чую, картавлю, шепеляю, хроплю. 
Директор. Так, що ж мені з вами робити. Для 1-го класу у вас діагноз не підходить. Можливо, вас відразу у 9-й? 
Бабуся. Хіба ж я знаю. У мене є програма мінімум і програма максимум. По мінімуму я хо¬чу нарешті зрозуміти, що таке «го-лі-мий», бо ко¬ли я діду таке сказала, то він мені ліки виписав, сказав, що з головою у мене не лади. У якому класі у вас таке проходять? Туди й посадіть. 
Директор. Складне питання ви мені задали. Без підготовки і не відповіси. 
Бабуся. От тобі й на. Значить, дід правий. Ка¬зав - не ходи і не мороч людям голову. А як же це так, моя онучка знає, а я ні. Все одно хочу до¬биватися. Повинна ж я розуміти, чого вона хоче. Каже - хочу «блін» молока. Я ж швиденько ко¬рову видоїла, спекла млинців і до неї, а вона ве¬редує, каже сама їж ті млинці. Ще й відсталою назвала. Отже, я вирішила: звідси не піду, поки шкільну біословогеографію не опаную. Отак і сто¬ятиму, як укопана, з місця не зрушу! 
Директор. А може, почнемо з вашої програми максимум? Що там у вас? Бабуся. Круїз по Європі. 
Директор. А ми в чому вам можем допомогти? 
Бабуся. 1. Англійську вивчить за три ночі. 
2. Потрапити до Інтернету, щоб показав, на якому світі живеться краще, бо дід каже, що ско¬ро кінець цього світу буде. 
3. Записатися в гурток «Умілі руки» і навчити¬ся робити жабки-стрибунці, манікюри-семицвітики, шпаргалки-дрібунці, щоб бути сучасною, як моя Наталочка. 
Директор. Так, програма ваша супер, але для її реалізації потрібні індивідуальні заняття, а це не зашкодить вашому здоров'ю? 
Бабуся. Ні-ні, я згодна, коли почнемо? 
Директор. Залишайтесь сьогодні, тільки дове¬деться трохи зачекати. До дзвоника ще декілька хвилин. 
Директор. Проходьте до класу і готуйтесь до уроку. 
1-й ведучий. Почекаємо, поки соні зберуться на перший урок. 
(Програш мелодії пісні «Несе Галя воду» ). 
Рекламна пауза. Купуйте щоденник універсальний 
-Матимете ефект колосальний. 
Тут є 1001 дрібниця, 
Може в будь-який момент пригодиться. 
Мавпа, панда і футбольна команда, 
Заморська кухня і від «Саламандри» туфлі, 
Косметика кльова і сукня нова. 
А до того його можна в машині попрати, 
При потребі з нього легко літаки пускати, 
І воланчиком бити по цілі влучно. 
(На мотив пісні «Несе Галя воду»). 
Купіть цей щоденник, 
Він же не порветься, 
Плакати за двійки 
Вам не доведеться. 
Будь-яку пораду 
Знайдете постійно, 
Буде дублікатом 
Він для вас надійним. 
2-й ведучий. Особливо це стане в пригоді, коли день починається з математики. 
1-й ведучий. 
Ролик 3. 
Математика - мука, 
Недоступна наука. 
(Звучить пісня «Червона рута» ). 
Я не буду тебе 
Більше смикать за коси, 
Дай задачку списать 
І цього буде досить. 
Я рівняння і сам 
Розв'язав би без муки, 
Тільки ти посміхнись 
— І розвіється скука. 
Складні задачі 
Не вирішують ледачі, 
Формул стільки не можем 
Заучить, повір. 
Ні на що ми не здатні, 
Голова вже квадратна 
І нема до сприймання вже сил. 
1-й учень. А завтра... завтра знову контрольна. Знайшовся мудрець Піфагор, понапридумував те¬орем, а тепер через них домашній арешт. 
2-й учень. А ти не знаєш, як цього позбутися. У братика є святкові штани? 
1-й учень. Ну й що! 
2-й учень. Розріж їх акуратно на трикутники. І швидко доведеш рівність. 
1-а учениця. Що за шум, гам-тарарам, невже карантин оголосили? 
2-а учениця. Який карантин! Ось читай: «Шкільний вінегрет». 
1-а учениця. Це як розуміти? 
2-а учениця. Дуже просто. Буряки, огірки, ка¬пуста - і в голові пусто! 
Подивись тільки на них. Як ти думаєш, про що вони зараз думають? 
1-а учениця. Ясно про що, про їдальню, адже для чого більше в школу ходити, якщо не їсти. Сиджу на уроці і мрію: тістечка смачненькі, свіжесенькі, ще й жуйку на здачу треба купити, бо як же без неї пережовувати універсальну шкільну програму. Нудьга та й годі. 
2-а учениця. Чого це нудьга, коли в кишені дрижить від нетерплячки телефон, а я, не зводя¬чи очей з учителя, б'ю рекорди по SМS-зв'язку, тобто закріплюю знання на практиці. 
1-а учениця. Хочеш сказати, що формули пи¬шеш чи словникові слова? 
2-а учениця. Така ти недалека, подруго, навіщо мені формули, коли я з Інтернету такі поради скачала, що пальчики оближеш. 
1-а учениця. Знову новий салат, чи що? 
2-а учениця. Тобі їда тільки на розум прихо¬дить, а я про талію французьку мрію. 
1-а учениця. Що, знову шоу-маски, шоу-пляски, шоу-огляди. Коли ти вже на землю спустиш¬ся і за науку візьмешся? 
2-а учениця. Нехай за неї ті беруться, до яких вона липне, а в мене на неї алергія. 
1-а учениця. Алергія? Це ж як? 
2-а учениця. А дуже просто: на математиці я плаваю, тому боюсь, що втону. На англійській мені здається, що мене продадуть за кордон, тому я її для профілактики не вчу. 
1-а учениця. А на мову рідну в тебе теж алергія? 
2-а учениця. Ще й яка, боюсь, що в тюрму ме¬не посадять, коли розберуть письмо. 
1-а учениця. А я знаю, як тебе вилікувати. Відразу будь-яка алергія зникне. У мене є унікальний рецепт, власним досвідом перевірений. Зараз я тобі покажу, ще й продемонструю. 
Била мене мати 
Березовим прутом, 
Бо я не хотіла 
Вчитися наукам. 
2-а учениця. Рятуйте! Ой лишенько! Я не замовляла такого масажу! (Звучить дзвоник). 
(Рекламна пауза на тлі мелодії пісні «Виновата ли я...» ). 
2-й ведучий. 
Тільки сьогодні і тільки у нас 
Купуйте шпаргалки просто клас, 
В них таблиці і схеми по окремій темі, 
Не болітиме голова, 
Бо тут усі словникові слова. 
(На мотив «Виновата ли я...»). 
Ой, купіть, хоч одну, 
Ой, купіть, хоч одну, 
Буде легше знання здобувати. Хіба можна усе, що в програмі новій, Усвідомить, завчить, вчасно здати. 1-й ведучий. 
Ролик 4. 
Зовсім не чудова українська мова, 
Ніколи дихнути - 
Щодня тема нова. 
4-й учень. Знову запізнюєшся, а у нас тема¬тична. 
3-й учень. А мені байдуже. Все одно я нічого в цій мові не второпаю. Напишу, мабуть, листа міністру. 
4-й учень. Не сміши курей, як же він його чи¬татиме, коли в тебе одна буква спати лягає, а дру¬га прокинутися не може. Щоб листа писати, тре¬ба форму знати, ти кліше вивчила? 
3-й учень. Кліше, може, кльош? 
4-й учень. Тобі кльош, а тут вже голова пухне від нових термінів. 
(Звучить пісня на мотив «Каби не било зими» ) 
Якби в школі не було 
Української мови, 
Тута й тама абияк 
Ми вели б розмови. 
А так мучають у сні 
Кляті орфограми 
І у всіх уже отут 
Нові ті програми. 
Говоріння треба здать 
І аудіювання. 
Тематичну написать, 
Щоб без підглядання. 
А до того зазубрить 
Винятки і схеми, 
Ще й устигнуть довести 
Роздуму проблеми. 
Мабуть, прийдеться нам всі 
Жуйку купувати, 
Щоб підручники нові, 
Хоч подолати. 
Шпаргалки для нас на мові 
Нічого не варті, 
І без того так сутужно 
Зовсім не до жартів. 
1-й ведучий. 
Щось тут наші репортери 
Відійшли від теми, 
Стали сум всім наганяти, 
Час їх, мабуть, позвільняти. 
2-й ведучий. Доведеться чаклувати нам. 
1-й ведучий. А найкращий чарівник на «Вінег¬реті» - посмішка. 
Чергові. 
Розгрібаючи смітник, - 
учнівську власність, 
Ми віднайшли шедеври класні (Зачитують записки учнів). 
Дай списати задачу -Куплю жуйку на здачу. 
Шпаргалку не дам, даси гривню - продам. 
Відстань від мене, дорости, бо ще зелений. 
Я не вивчив слова, відпрошуся, скажу, що болить голова. 
(Виконується пісня на мотив «Улибка»). 
Посміхнись і буде все окей. 
Сумувати більше нині не прийдеться, 
Коли жарт помножиш на дотеп, 
То про сум забути зовсім доведеться. 
І тоді життя шкільне, 
Стане суперчарівне 
І не буде суму й жалю ні краплинки, 
Нових хочеш сподівань - 
В клас до ледарів заглянь, 
Й не залишиться для суму ні хвилинки. 
(Ведучі відбирають дітей і ведуть - звучать частівки). 
Не в десятім государстві, 
Не в заморському десь царстві, 
А щодня отут у нас 
Сміховинок повен клас. 
У Максимчика язик 
Лінуватися не звик, 
З балачок уже розпух, 
Що тепер хвата до вух. 
Ух! 
Від ласкавих, добрих слів 
Рот у хлопців почорнів, 
Щоб хоч трохи відбілити 
«Ваніш» треба їм купити. Так, так, так! 
Є у школі зоопарк. 
Страшно випустить у парк, 
Там їх за своїх признають, 
В клітки миттю посаджають. 
Як нам ледарів зібрати, 
Не було б куди саджати. 
Якби їх хто купував, 
Бізнес наш би процвітав. 
Во! 
Не витримує вже стеля 
Наших доблесних спортсменів, 
На перерві, як в бою, 
Силу міряють свою. 
Треба спонсорів шукати, 
Щоб нечупар нам покупати. 
Хай придбають нам басейн, 
І діла будуть окей! 
Хай смішний наш «вінегрет» 
Буде всім вам на десерт, 
Все погане хай минеться. 
Хай вам весело живеться! 
Ведучі. 
Хай веселий настрій буде: 
В школі й вдома, 
А шкільний наш коловерт 
Відганяє втому. 
(Звучить пісня на мотив «Вместе весело шагать» ). 
Раз всміхніться, два всміхніться — 
будуть усмішки, 
Замигтять в очах дитячих 
Різні пустощі, 
Жарт до жарту, жарт до жарту - 
Буде збірочка, 
Крок за кроком виростає нова зірочка. 
Сміх і радість хай живуть в рідні школі, 
В рідній школі, в рідній школі. 
З ним програми страшні супернові, 
Супернові, супернові. 
Посміхайтесь разом з нами - 
Будьте щасливі, 
Добрий погляд - нам підтримка - 
Будьте ласкаві. 
Хай в житті у вас усе гаразд складається, 
Що задумане завжди у вас збувається. 
Щоб усі завжди були у вас здорові, 
У вас здорові, у вас здорові, 
Сміх і радість хай живуть у вашім домі, 
У вашім домі, у вашім домі. 
Хай дощу в житті не буде - буде райдуга, 
Ключик до сердець дитячих буде знайдений. 
Хай слова ваші лягають діамантами - 
Прославляють учні вас нехай талантами.

КОЛОБОКІО

Дія 1

Дія відбувається у славному місті Городку.

Лежить дєд на дивані і читає догори дригом Ірену Карпу. Продвинутий в нас дєд слухає продвинутий музон Hollywood – tandep. До нього шкутильгає бабка під запальний ритм музону. (Двоє танцюють: бабка з палицею, а дєд граючи на балалайці). Дід сі розігрів та й каже до баби:

-         Бабун, бабуїн, бабуїночко моя, ану подрібочи мені то махало шо ми купили вчора на барахолці в сусідньому селі.

-         Нема базару старий зараз притаскаю.

І бабка почовгала. Так вона помалу човгала, що дід поки бабка дійшла в сусідню кімнату по махало  задрімав, але й одразу проснувся.

-         Бабун ти де є? – кричить дєд.

-         Та тут я.

-         Що то за балєт? Не гальмуй, а снікерсуй.

Бабка вкусила снікерс і драпанула до діда.

Баба махає над нашим дєдом, а дєд з вумним виразом обличчя читає дальше Карпу.

Дія 2

Дід наш сі проголодав. І каже він до баби:

-         Бабуїнко, шось так хочеться хавати. (гладить свій живіт). Візьми телефон, подзвони і закажи нам піцу. О, хочу з анчоусами.

Баба бере телефон і нажимає чарівні цифри «Трах-ті-бі-дох-ті-бі-дох».

-         Алей! Та-м-м… Піцу тре заказати. З чим? З анчоусами… Та старий? Та во зголодніло…Ну добре всьо. Чао! – сказала бабка та й поклала трубку.

Сидять старі й чекають заказ. Старий не витримав та й каже:

-         Бабко, щось довго та піца до нас йде.

«Тук-тук-тук-тук!»

-         Заходьте! – кричить дід.

А тут вбігає щось жовте, худюще, ледве на землі тримається.

-         Ого, а це що таке. То шо нам за Мейсона підсунули?

-         Я не Мейсон. Я ся  Колобок зву. Та ще й «БЕЗ ГМО»(показує напис-етикетку на спині).

-         Ой, шо є то є. Будем тебе їсти.

Дія 3

Колобок вирішив, що в його випадку краще снікерс нути.

Дія 4

Забігає він в нічний клюб «Мілєніум». Там пляшуть круті дєвки. Одна з них сама крута і вона його замітила. (Дискотека, море народу танцює, тут чути музику Lady Gaga – Alehandro.) І тут саме вона виходить до Колобка. В них страшно загорілися очі і вони почали в двох танцювати. Lady Gaga навіть замість імені Alehandro співала Колобокіо. Вона загорілась до нього такою пристрастю, що почала крутити ним по всьому танцмайданчику. Колобок перелякався і втік. Зате Lady Gaga бігала ще по клубі в натовпі і взявшись за голову кричала «Колобокіо! Ох, Колобокіо!»

Дія 5

Колобок забігає у славнозвісний Городоцький  Старий парк. Тут до нього підходить якесь чудовисько і каже:

-         Слава Україні!

-         Героям слава! – відповідає Колобокіо.

-         Я Чупакабра. Знаю, знаю в це важко повірити.

-         Хто, хто? Чупакундра?

-         Шо? Як ти кажеш на грозу народів? Я тобі курей вдома перегризу.

-         Це в мене в животі страшно буркає. Саме тебе зараз з’їм.

-         Я Колобок

Крутий чувачок

Приїхав сюди

Щоб тебе схавати!

І ось в нашого Колобокіо сталися дивні зміни: Добра його половина кричить «Ні не їж його! Не можна. В тебе станеться не травлення і прийдеться пити «Мезим»; Зла: «А я кажу зїж ту гиду»; Добра «Ні, ні»; Зла «так так…»

Так сперечались між собою дві половинки Колобокіо.Але перемогла погана половина і колобок з їв Чупакабру .

Попелюшка" на новий лад (новорічне свято для 9-11 класів)

03.12.2010, 17:03

ДІЯ 1  Королівський палац. За столом блазень грає в шахи сам з собою. Заходить принц (після бійки, синяк під оком). Принц підходить до дзеркала розглядає синяк. Побачивши принца Артур оживляється: А: Ого ! Яку блямбу тобі, ваша величність, поставили ! ( принц швиряє рюкзак в куток) А: Що пару зцапав! П: По поведінці Сідає на стіл, бовтає ногами А: Побився!? П: З Настею А: Не з Настею, а з її величністю герцогинею Шарлотою-Анастасією де Бина. Вчать тебе вчать королівському етикету, а без толку... Чого не поділили? П: Та ну її ненормальну! Хтось положив їй під парту пітарду, а вона зразу на мене: „Едік, це твої приколи”, а я їй кажу: „ Ти що – того !” А вона: „Ах, хто тебе виховував! Зразу видно що твої предки були вихідцями з пастухів”, а я їй сказав, що її предки були із крокодилів. А вона: „Та ти просто заздриш. Наші предки ще тисячу років назад були володарями палацу Бина і носили прізвища з приставкою „де”... Ну я і порадив змінити прізвище „де Бина” на „ду Бина”. А: Тут все і почалося. П: Ага! Вона кинула по мені іменним пеналом з срібною кришкою, а я що дивитись буду! А: (єхидно) З дівчатами битись – позор. П: Дівчина!!! Кігті як у пантери. Комірець роздерла... Переодягнутись треба, поки батько не бачив. Заходить король. В халаті, з короною на бока. К: (бадьоро) Ну с ваша величність як справи? П: (кисло посміхається, пожимає плечима) Нормально ! К: Мені б у щоденник би заглянути. П: (ніяково) Розумієш тату... Король дістає рюкзак, щоденник, відкриває його... П: Зараз почнеться... К: Що це? П: Що ? К: Це я тебе запитую „Що ?” Йди сюди, йди. Читай, що тут написано? П: Де? К: Тут. Ось тут. Ось-ось. Читай! П: Ну... К: Ніяких „ну”. Читай негайно! (Едуард читає понурим голосом. Артур диригує, кривляючись) П: На перерві затіяв бійку. На уроці біології підложив під герцогиню де Бина кактус, плюнув в герцогиню жуйкою. Поведінка незадовільна. Прошу вашу величність зайти до школи”. (Пауза) Тату, вона перша почала... К: Мовчать! Шут падає із стула. Король стукає ногою. К: Все! Будеш сидіти в кімнаті цілий тиждень і ніяких телевізорів, кіндер-сюрпризів, комп’ютерів! П: Ну тату! К: Ніяких тату! Широко крокує до дверей. В дверях оглядається, грима на шута. К: А ти брись звідси! А: Не можу! В мене діжурство! Я зобов’язаний розважати принца. К: Я вас розважусь! Король тягне шута за комір на вихід. Той вертається і викрикує. А: Отак з маленьким, а ще король називається. К: Марш додому двієчник! (на принца) Дія 2  Там же. Король читає щоденник. К: Мало мені іншого клопоту , так тепер ще в школу треба йти. Добре якщо діло закінчиться розмовою з керівничкою, а якщо ще, не дай бог, на батьківські збори потягнуть. От негідник. Одні записи в щоденнику. Сміявся на уроці літератури”, „Бігав на перерві” – знову драма, „не приніс до бібліотеки книжку ”! – чорт знає що. А класний керівник теж добра! З любого приводу – напис червоними чорнилами на пів сторінки. Ну сміявся, ну бігав! Що тут такого? Дитина ж, не пенсіонер. А книги. Кожен місяць носить – вже всі королівські архіви очистив. А бійка... Ну й що! В його віці потрібен вихід енергії. Моя величність теж в дитинстві билися і не тільки з хлопцями, бився з графинею Віолетою де Бомм – майбутньою королевою, царство їй небесне. Померла, коли принцу було 4 роки. Хлопчик росте без матері, без ласки і турботи. Пожаліти нікому, сьогодні прийшов з синяком, коліно розбите – боляче напевно, а тут ще від татуся дісталося. Що поробиш – треба бути суровим, коли виховуєш майбутнього короля. Входить прем’єр-міністр, король його весело вітає. К: Чудовий день, пане Гран-Градус чи не так ! М: Як забажає ваша величність. Тільки повинен відмітити, що день зовсім не чудовий, а тяжкий. І в такий тяжкий час, коли королівство переживає економічну кризу, кожен повинен бути на своєму місці. А ваша величність... К: А що моя величність? М: Ви на вашому королівському мерседесі катали по головній площі села хлопчаків і розспівували з ними пісні. К: Ну було... Вони попросили, а я ... як я можу відмовити підростаючому поколінню нашого славного королівства М: Ви їм ніколи не відмовляєте. А це покоління своїми брудними п’ятами перемазало ваші білі парадні брюки. А машина водій жаліється – знову лопнула ресора.! К: Звичайно, адже на цій підводі їздив ще мій дідусь. М: Саме так! А ви так ставитесь до старовинних речей. К: Але я не міг відмовити дітям. Вони б подумали що король зазнався. М: Тепер не подумають. Знаєте яку вони пісню розспівують на вулиці. Ми ніколи не забудем Як чудовим літнім днем На старому мерседесі Покатались з королем. Тра-ля-ля, тра-ля-ля, Всі ми любим короля! К: (нерішуче) Ну і що тут такого. Адже співають, що люблять. М: Короля потрібно не любити, а „почитати”. А як можна почитати короля, у якого з кишені приблудне кошеня виглядає. К: Воно не приблудне, його мені подарували. М: І хто ж вам підніс такий безцінний дарунок? К: Гм... Хлопчина один, дуже симпатичний, руденький, тільки трохи невмиваний. В них дома вже є 3, а мама 4 недозволяє... М: І тому його довірили вашій величності. К: Це кошеня такий же такий же підданий мого королівства як і всі інші. Я не міг залишити його на призволяще. М: Куди ж ви його діли ? К: Я віддав наказ віднести його принцу. М: А що принц у себе ? К: Я замкнув його в кімнаті. Він знов побився. М: Ах, ваша величність! Згадайте свої шкільні роки. Чи завжди у вас була зразкова поведінка. Дозвольте дати пораду – краще поговоріть з принцем. Ви й так приділяєте йому мало уваги. Виходять. Дія 3 Принц дивиться у вікно. Заходить король. К: Ну що навоювався за день, герой! П: Угу! К: А чому такий сумний. (сідає поруч) П: (зітхає) К: Нічого скоро Новий рік, а потім канікули. Нагуляєшся вдосталь. А якщо хочеш, давай влаштуємо в королівстві бал! То як? П: (розсіяно) Можна. (морщиться).Але знов ці бантики та рюшики наряжатися. В школі набридло. Хлопці дратують. К: Що поробиш в королівських сім’ях свої труднощі. Хоча знаєш… цього разу ніякого етикету. Запрошуй своїх друзів і влаштовуй вечоринку на свій розсуд – ніяких королівських табу. П: Справжню королівську вечоринку! К: Так! П: А ти не забудеш ! К: Слово короля підійде! П: Підійде! Тату розкажи казку. К: Може краще страшну історію. П: Та ні просто казку. К: Яку? П: Яку небудь. К: Добре я розкажу тобі казку про попелюшку. Колись тобі мама розповідала та ти мабуть ще не пам’ятаєш. Ну слухай! Дія 4 Ведучий  Ні король, ні принц не знали, що в їх королівстві живе не казкова, а звичайнісінька Попелюшка. Правда не в центрі, а на окраїні селища, зовсім не далеко від лісу. Жила вона в просторому дерев’яному будинку. Звичайно ж з мачухою та двома не рідними сестрами. Батько помер п’ять років тому. Він був моряком, застудився під час шторму, здорово заболів, зліг і більше не підвівся з постелі. Звичайно мачуха не била Попелюшку, як це роблять злі мачухи в старих казках, зате придиралася до всього, що робила Попелюшка і грузила її постійними нарядами. А дурненькі сестри, які вважали себе красунями, хоч не були ними, постійно кепкували з Попелюшки та називали її неряхою та грязнулею. (завіси розходяться. Дім Попелюшки. Попелюшка підмітає, поливає квіти, приносить відро , йде з корзиною... Потім сідає за уроки і засинає. Заходить мачуха з сестрами Попелюшки) Ведуча: А спробуй ходить чистенькою, якщо тобі треба і підлогу помити, і коври по пилососити і клумби в саду полити, і на базар сходити, а плаття ж тільки одне: і для роботи, і для школи і для свят... хоча які там свята! Для уроків й то часу не вистачає . Попелюшка часто засинала, опустивши голову на зошити з задачами. Мач: Я просто дивуюсь: чому ти не дотримуєшся режиму дня як інші діти? Сестри хіхікають. Проходять глашатаї з повідомленням: ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ ! Сьогодні всі діти селища запрошуються в королівський палац на бал! На вас чекає молодіжна новорічна вечоринка! Сестри : Ура! Ура! На бал! Поп: Матусю, а можна мені з вами? Мач: В чому ж підеш? Подивись як ти зносила своє плаття! Поп: А може сестриці дали б мені якесь стареньке платтячко? Сес 1: Ще чого! Сес 2: Щоб ти його перетворила на тряпку? Поп: Тоді можна я подивлюсь бал по телевізору? Мач: Дивись, тільки не спали запобіжник... Але спочатку тобі необхідно сходити в ліс та набрати хмизу для каміну. Поп: Для каміну? Він же електричний! Мач: Завжди ти сперечаєшся. Електричні вуглинки будуть гарно просвічуватись через справжній хмиз. Зараз в усіх будинках така мода. І не обговорюється! Я йду визивати таксі. Діти одягайтеся. Виїзд на бал через півгодини.  (Виходять) (Попелюшка зітхає, бере платок, іде до лісу) Ведучий: Йшла вона досить довго. Ліс поступово ставав все густіше, можна було швидко набрати сухих палок і гіллячок. Вона їх збирала, збирала, а потім виявилось що вона заблукала. Поп: Заблукала... Ось виберусь із лісу, прийду додому... А далі що ? Як же хочеться на бал. Вона прилягла під ялинкою вкрилася платком і задрімала. Дія 5 В.: Смеркалося... через ліс йшов старенький лісник. Він побачив сплячу Попелюшку, яка дуже замерзла і йому стало шкода дівчинки. Лісник приніс Попелюшку в хатинку на курячих ніжках. Там жила Баба Яга, але лісові жителі звали її тітонька Роза. (В хатинці тітоньки Рози Попелюшка просинається, Роза водиться біля багаття) Р: А проснулась миленька... От і добре! Поп: Бабусю, ви мене з’їсте?  Р: Та ти що ! Я вже чотириста років м’ясної їжі не їла. Печінка в мене хвора на дієті сиджу... Та і де це видано, що б з’їсти маленьке дівча, що заблукало? Якщо якого бандита чи браконьєра – це ще так сяк... А ти хто будеш, дівчино? Поп: Попелюшка. Р: Та ну? Попелюшок насправді не буває на світі – це все фантастика. Поп: Ні, я дійсно Попелюшка... Р: Ну й добре. Тоді я чайок поставлю. Поп: Дякую. Не хочеться.(зітхає) Р: Я бачу тобі на бал хочеться . Поп: З моїми латками... Р: (подумавши) Хвилиночку. Йде, дістає плаття. Поп: Ой звідки воно у вас, бабусенько. Р: Знаєш, колись і я була дівчинкою. Як це було давно! Ах, які тоді були бали... Іди, приміряй цей наряд. Тільки пам’ятай – додому ти маєш повернутися до дванадцяти годин ночі. А то весь наряд перетвориться на лахміття. Поп: Як в казці! Р: Діло не в казці, просто сукня старенька.  Дія 6  (Звучать позивні. На сцену виходять ведучі-клоуни) DJ 1:До нас, сюди скоріше просим Ти підходь веселий люд! І хлоп’ята, і дівчата Поспішіть до нас у круг. DJ 2 До зеленої ялинки-красуні Збирайтеся швидше діти Веселитись разом сьогодні Співати потрібно та радіти. DJ 1: Слухайте всі ! Увага! Увага ! Наказ майбутнього короля Василя „На бал новорічний вас запрошено всіх Тому хай дзвенить тут лиш радість і сміх Кому сумно і плачно – залиште палац Вечоринка для тих в кого все – вищий клас ”  Танцями барвистими, Веселими, іскристими Розігріємось гарненько Щоб було всім веселенько  (кліп) Вечоринка DJ 1: З нагоди Новорічної вечоринки своїх гостей вітають господарі цього залу. (пісня „Прогулка по воде”) 11 DJ 2: Дозвольте від рекомендувати Східний Принц – Абу-дабу-Рустафа зі своєю свитою (східний танець) 8 DJ 1: Наші сусіди з тридев’ятого царства, прочули про новорічну вечоринку та хочуть повідати свою історію. (сценка „Солом’яний бичок”) 9 DJ 2: Вишукане товариство до вашої уваги пісня у виконанні герцогині Марини де Бина із десятого королівства. DJ 1: А зараз для всіх вітання з Новим роком від королівських мужів. (пісня „Яблоки на снегу” 11 клас) DJ 2: На новорічній вечорниці не обійтися без Діда Мороза та Снігуроньки. Ваша величність, тропічні гості - вождь племені Тумба-Юмба та їхні Дід Жара і внучка Тропіканочка чекають на вашу аудієнцію. Принц: запрошуй!  (Сценка 8 клас) DJ 1: Ваша величність! Вашої уваги просять герцогині десятого королівства ... (Танець 10 клас) DJ 2: Увага! Слово мовить королівська знать. (пісня „Если у вас нету тети”)  DJ 1: А тепер потанцюємо разом гостями з царства під номером 8. ( Танець 8 клас) DJ 2: Графині тридев’ятого царства з поклоном та піснею „Завіруха” (Пісня 9 класу) Принц: А чи не час вже з’явитися і нашим новорічним героям. Може покличемо їх ? Всі (гукають): Дід Мороз, Снігуронько! (Пісня 9 класу) С.К.: Чого кричете не своїм гласом – мене гукали... навряд чи. Як ви смієте веселитись, коли мені не до сміху! У мене тут боргів, розумієш, як шовків. Цей юний Альфонс обідрав мене як липку, останні сани фірми „мерседес” у казіно заклав і втік на Гаваї зі своєю Гердою, свистункою, за мої крижані бабки! Знає, негідник, що я на Гаваях вмить розтану! О як же мені образливо! А тут ще ці дівчиська співають та танцюють. Я теж вмію співати. Звучить музика. Снігова королева виконує пісню на мотив: „Мадам Брошкіна” А я живу одна Такие вот дела А все она взяла  И Кая увела. И он теперь живет На Гаваях с этой крошкою, Целует ручки ей, Целует ножки ей. Припев: Я знаю что у нее, нее, нее Душа грешная, А я холодная  Мадам Снежная, Она какая – эта Герда? Никакая! Ну что он в ней нашел? А я такая, я такая-растакая, А милый Кай ушел! Снігова Королева плаче, а потім починає ще більше злитися. С.К.: Ненавиджу вродливих дівчат, ненавиджу альфонсів, ненавиджу цей радісний настрій , а Новий рік я ненавиджу більше за все. Я зараз своєю чарівною квіткою-семицвіткою зупиню час і ви Нового року не діждетесь. Ось так вам! (Відриває пелюстку.)  Лети-лети лепесток  Через запад на восток Через север, через юг Возвращайся, сделав круг, Лишь коснешся ты земли Быть по-моему вели! Бажаю щоб зупинився час і Новий рік ніколи не настав! Всі мене запам’ятають ! Ось на згадку моя візитка.(покидає сцену) В. Недобре побажання Снігової королеви збулося: час зупинився, змовкла музика, але про це ще не знали гості і тому продовжували прибувати на вечірку. Поп: Що трапилося, чому ніхто не танцює, не веселиться. (знайшла візитку) Ну зрозуміло, знов злі сили з чужої казки припхались, своїх нам мало. Що ж робити? Так я ніколи на балу не погуляю, але з іншої сторони – і дванадцять годин ніколи не настане, отже моє плаття не розсиплеться. Та ні навіщо мені плаття коли принц мене все одно не побачить . Що ж робити ? (плаче) У цей час на сцену виходить гарячий грузинський принц Гіві. Гіві: Вай-вай-вай, слюшай, дэвушка, о чем слезы льешь ? Пасматры на меня, я приехал с горячего юга, чтобы красавыцы не плакали, чтобы любовь была бальшой, как этот мандарын! Скушай мандарын, красавыца, новый урожай, между прочим!  Поп: А ви, вибачте, хто будете? Гіві: Нэ хорошо, красавыца, абижать Гиви! Я сматрю, красивый дэвушка плачет. Ни адин нармальный мужчина нэ может устоять, когда такая дэвушка плачет. Поп: Я взагалі-то на принца чекала... Гіві: А я тэбе кто? Я, мэжду прочим, сын грузинского царя, нэ помню, правда, какого, я натуральный принц. Поп: Ну якщо ти принц то повинен був приїхати на білому коні на бал. Отже, ти мені не підходиш, ти не ображайся, добре? Гіві: Ну харашо, харашо, нєту у меня бэлого Мерседеса… Поп: Ось бачиш! Гыв: Зато у меня камаз эсть сэрэбряный, и мандарынов в нем цэлый кузов. А по балам мнэ нэкогда хадить, мнэ мандарыны прадавать надо! Я на Север бы паехал, там они стоят дороже, да боюсь, мандарыны мои замерзнут савсем. Поп: Придумала! Придумала! Гіві, сонечко! Зроби мені послугу, будь-ласка, поїдь на північ до Снігової королеви та умов її повернути нам Новий рік! Гіві: Дэвушка, ти что совсем с ума сошла, да! А мандарыны я куда дену? Поп: За це милий Гіві не хвилюйся - я їх постережу. Ну Гівічко! Ти ж гарячий хлопець, від твоїх палких слів навіть Снігова королева розтане, ну будь-ласка... Гіві: А что мнэ за это будет? Поп: А ти знаєш яка Снігова королева – така красуня… Гіві: А каралэва красивый? П: Дуже, дуже красива. Та ще й багата. Г: А она точно каралэва? П: Звичайно точно, навіщо мені брехати? Г: Ну харашо, так и быть, не могу я дэвушке отказать. На сэвэр, так на сэвэр! Звучить музика, Гіві танцює лезгінку і йде за сцену. Вслід за ним йде зі сцени й Попелюшка В.: І вирушив грузинський принц Гіві покоряти серце Снігової королеви. А в цей час Снігова королева вирішила погадати на долю... На сцену виходить Снігова королева. Вона сідає за стіл, дістає колоду карт і починає розкладати карти. С.К.(розкладає карти і приговорює): Так-так-так, подивимось-подивимось, що тут у нас... Ага, ось на серці, це – під серцем, це чим серце заспокоїться... на серці в мене чорно-чорно... Ще б пак, тут не тільки почорнієш, тут обвуглишся незабаром... Так а що тут під серцем... Оба-на! Під серцем в мене дев’яточка червоненька кохання нове обіцяє... Ні, брешуть карти, любов – це для принцес, а мені не потрібно... Добре залишився останній номер нашої програми. Чим же серце заспокоїться? О! Оце да! Король піковий! Дуже цікаво звідки ж його чорти принесуть? На сцену виходить Гіві. Побачивши Снігову королеву, він починає співать під фонограму пісні з репертуару Філіпа Кіркорова „Единственная моя”. Доспівавши пісню Гіві опускається навколішки. Г: Каралэва, ты самая прэкрасная дэвушка, которую я видэл. Будь моэй жэной. С.К.: Снігова королева не може виходити заміж за простолюдина. Не за статусом це. Г.: Кто прасталюдин? Я прасталюдин? Абижаешь, жэнщина! Я принц Гиви, сын грузинского царя, не помню, правда, какого… С.К.: Так я ж не можу жити під південним сонцем, я ж розтану! Г.: Дэвушка, ты ж кодунья наколдуй себе горячее сэрдце, хватит ледниковых пэриодов! Ты замуж-то хочешь? С.К.: Звичайно хочу! Так як же я сама собі начарую щастя? Г.: А что это у тэбя в вазэ тарчит? Эта же цвэтик-сэмицветик! Там еще адын лепэсток остался! С.К.: Точно! Тільки як я буду тоді правити, якщо свою останню магічну силу втрачу? Г.: Ах, дэвушка! Ты всегда будешь каралэвой маего сэрдца! Может ли быть власть жэнщины больше ? А нука давай сюда свой цвэток, я щас вам все накалдую! Бере квітку і починає ворожити: Лети-лети лепесток  Через запад на восток Через север, через юг Возвращайся, сделав круг, Лишь коснешся ты земли Быть по-моему вели! Пусть каралэва Снэжная Станет Каралэвой нэжной!  Королева хватається за серце і раптово починає співати під фонограму пісню з репертуару  Під кінець пісні Королева і Гіві разом танцюють, після чого королеву Гіві бере на руки і йде за сцену. Дія 7 Палац . Принц і блазень, придворні.  пісня „Я спросил у ясеня...” Музика, входить Попелюшка. А.: Дивись, принц, новенька. (Принц підходить до Попелюшки) П: Привіт, ласкаво просимо! Поп.: Добрий вечір, ваша величносте. П.: Не треба „величностей”. Мене звати Василь. А тебе... а вас? Поп: Попелюшка. П.: Ви... ти умієш танцювать! Поп.: Нас учили в школі... Принц: Ей музиканти – музику ! ( танцюють вальс) В. Любов – це велика сила, а в новорічну пору просто нищівна. Як тільки Снігова королева покохала, всі злі чари розсіялися. Далі всі разом веселилися на балу та з нетерпінням чекали дванадцяту годину, бо знали що в казці все закінчується чудово, тим паче в Новорічну ніч. Звучить бій курантів. Входить Дід Мороз і Снігуронька. Вітання з Новим роком! Фінальний танець „Новорічний

ПОСМІШКА ЛЕДІ ОСЕНІ

Сценарій свята осені для старшої групи дошкільного закладу, або для учнів молодших класів школи.

ДІЙОВІ ОСОБИ

Дорослі:

·         Осінь

·         Злива

Діти:

·         Вересень

·         Вітерець

·         Листочки

·         Жовтень

·         Листопад

·         Тропічна квітка

ХІД ЗАХОДУ

Під мелодійну, спокійну музику, кружляючи у танку, до зали входять діти- Листочки

1-й Листочок:
Природа всюди розкошує, 
Немов зібралася на бал.

2-й Листочок:
То леді Осінь всім готує 
Чудовий пишний карнавал.

3-й Листочок:
Все в цей час підвладне
Мудрій чарівниці:
І хмарина грізна,
і малий грибок.

4-й Листочок:
Закружляв у вальсі пустотливий вітер
Золотого листя райдужний вінок.

Виконується танець Листочків

5-й Листочок: 
Осінь — цариця натхнення і яскравих фарб, цариця врожаю і прекрасних обрядів.
6-й Листочок: 
Чудова, в пишному вбранні 
Приходить Осінь тихо, мов у сні.

7-й Листочок:
То враз умиється дощами, 
Засипле жовтими листками.

8-й Листочок:
А то лиш ручкою змахне — 
Неначе літо зазирне.

9-й Листочок:
Природі спокій ти приносиш. 
Тож зустрічайте — леді Осінь.

Листочки вишиковуються коридором, вклоняються. До зали входить Осінь і співає пісню за вибором музичного керівника. Сідає на трон

Осінь: Чи все готово до балу? 
Листочки (разом): Готово! 
Осінь: Тоді розпочнемо.

1-й Листочок:. Ваші діти, леді Осінь, осінні місяці: Вересень, Жовтень і Листопад.

2-й Листочок:
Вересень — доброго літа відгомін. 
Дарує про нього останній спомин.

3-й Листочок:
Місяцю-Жовтень, ти — символ краси, 
Пензликом враз розмалюєш ліси.

4-й Листочок:
Листопад, говорять у народі,
Завжди зиму віщує в природі.
Недарма кажуть: «Листопад —
Це переддень зимових свят».

Діти-Листочки, кружляючи під музику, йдуть. 
Виходять Місяці, зупиняються біля Осені.

Вересень: її Високість — Злива.

Під веселу дитячу пісню про дощик з'являється поважна смішна пані у блакитному дощовику з парасолькою. Танцює, розсипає на глядачів блакитне конфетті, схоже на крапельки дощу

Злива: Мої Вам вітання, леді Осінь. Ви як завжди неперевершені.
Осінь: Ласкаво просимо, мадам Злива. Давно не заходили в гості. Відпочивали?

Злива: О ні! Я дуже, дуже зайнята! Займаюся шоу-бізнесом!
Осінь: Ви стали артисткою?

Злива: Ні! Я— продюсер молодої талановитої групи «Крапелька». Прийміть у подарунок чудову пісню, яку я присвятила собі, вибачте, Вам, леді Осінь!

Під пісню «Непогода» з кінофільму «Мзри Поппинс, до свиданья!» дівчатка-«крапельки» виконують танець із парасольками

Текст пісні:Непогода (к/ф "Мэри Поппинс, до свидания")

Осінь:
Усі зібрались в нашій залі,
Вітаю всіх на карнавалі!

Жовтень: 
Осінній вітер забарився,
На бал бешкетник не з'явився.
Прошу його ще почекати,
А потім вже розпочинати.

Чутно шум вітру, голосну музику. До зали уривається Вітерець

Вітерець: 
Не треба ображатися на мене.
У лісі я загрався з листям клена
І геть забув, що ждуть мене на святі.
Уклінно прошу: вибачте, малята.

Мені чарівна Осінь наказала, 
Щоб я розважив гостей карнавалу. 
Люблю я ігри, танці, сміх, 
Дарунки я приніс для діточок малих.

Запрошую вас в коло стати
І разом танець друзів станцювати!

Діти виконують танець друзів

Під музику пісні «Апельсиновий рай» групи «Блестящие» з'являється Тропічна квітка

Тропічна квітка (говорить з акцентом):
Я є кореспондент, Квіточка Тропічний,
Неординарний, проте дуже екзотичний.
Моє шанування, Царице дощів.
Дозвольте промовити декілька слів.

У нашому краї нестерпна жара,
Постійно триває літня пора.
Хмаринки нам вітер нечасто приносить,
Тому ми не знаємо, хто така Осінь.

Я тут на карнавалі справу маю:
Про леді Осінь репортаж складаю.

Злива: Яка нетактовність! Вибачте, леді Осінь... 
Вітерець: Не гнівайтеся, леді Осінь, зараз я відправлю цю нахабу назад до тропічну країну. -

Вітерець починає дмухати на Квіточку. Квіточка зіщулюється від холоду

Осінь: Зачекайте! Вона не винна! І я зовсім не гніваюся, навпаки, запрошую Вас, іноземна гостя, приєднатися до нас та прийняти участь у нашому балі.

Вересень: Ми розповімо тобі про леді Осінь. 
Жовтень: Покажемо всю її красу і всі її забави. 
Листопад: Ти зрозумієш, наскільки вона красива.

Тропічна квітка: А коли я можу розпочати репортаж? 
Вересень: Просто зараз. Звернися по допомогу до дітей.

Тропічна квітка (запитуєдітей):

·         Які осінні прикмети ви знаєте?

·         Якого кольору осіннє листя?

·         Які восени ростуть квіти?

·         Що вам найбільше подобається восени?

Діти відповідають

Тропічна квітка : Я все зрозуміла! Осінь, ти прекрасна, немов казка! Я хочу якнайшвидше розповісти про це у своїй країні. До побачення!

Осінь: Ні, зачекай! Я хочу подарувати тобі ось це...

Простягає Квіточці яблуко, потім забирає

Осінь: Хоча ні, припини, ти спочатку його наздожени.

Проводиться гра "Наздожени яблуко!"

Гра "Наздожени яблуко!"

Діти стають у коло і під музику передають яблуко, Квітка біжить по зовнішньому колу, намагаючись наздогнати яблуко. Після завершення музики яблуко віддають Квіточці.

Злива: От як весело у нас!
Тропічна квітка: Справді, ігри — вищий клас!

Злива:
Ну, а тим, хто не застуджений,
Пропоную біг калюжами!

Проводиться гра "Перейди калюжу в калошах!"

Гра "Перейди калюжу в калошах!"

Беруть участь двоє дітей. «Калюжа» — килим посередині зали. За сигналом діти надягають калоші і починають бігти в інший бік зали, намагаючись перетнути килим якнайскоріше. Перемагає той, хто найшвидше дістанеться протилежного боку килима.

Входять осінні Місяці

Вересень: Ну, Квіточка тропічна, оригінальна й дуже екзотична, тепер зрозуміла, хто така леді Осінь? 
Тропічна квітка: Осінь — королева краси, цариця натхнення.
Жовтень: Вона землю встеляєє золотим листям.

Злива: Вона вітається шумом дощу і гуркотом грому.
Вітерець: Вона дихає свіжістю вітру й завісою туманів.

Осінь:
Осінній бал — це як нічна зоря. 
Чарує барв яскравих переливами. 
Листки в повітрі ніби промовляють: 
"Ми нашу землю робимо красивою".

Листопад:
Я осені останній місяць, 
Остання посмішка її, її фінал. 
Сміюсь вже часто не дощем, а снігом. 
І зараз я завершую осінній бал.

Вітерець:
І на прощання леді просить
Усіх співати пісеньку про осінь.

Діти виконують пісню за вибором музичного керівника

Осінь: 
Завершено бал. В довгу путь вирушаю
На згадку про вас пісню цю забираю.

Під музику полонезу спочатку Осінь, а за нею діти парами виходять і зали

 

СЦЕНАРІЙ "СВЯТО КОРОВАЮ"

СВЯТО КОРОВАЮ

Сценарій свята осені для дошкільного дитячого закладу, друга молодша група

ДІЙОВІ ОСОБИ

Дорослі:

·         Ведучий

·         Осінь

·         Півник

Діти:

·         Мишенята Круть та Верть

·         Читці

ХІД ЗАХОДУ

До зали входять четверо дітей-читців

1-а дитина:
Співи, сміх, жоржин багато — 
Що за свято у малят?

2-а дитина: 
І дівчатка, і хлоп'ята 
Одяглись, як на парад.

3-я дитина: 
Зала вся простора й сяє, 
Мов під сонечком розквітла.

4-а дитина: 
Бо сьогодні День врожаю, 
День невтомних трударів.

До зали «в'їжджають» ніби на автомобілі діти. У першої дитини в руках — автомобільне кермо. 
Зупиняються перед глядачами, виконують пісню «Урожай збирай».

1-а дитина:
Честь і слава хліборобам,
Що працюють у селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Ми їм дякуємо всі.

2-а дитина: 
Пшениці шумлять на волі —
Де початок їм, де край?
Хлібороб в безкраїм полі
Нам вирощує врожай.

3-я дитина: 
Скуштувавши паляницю, 
Поласувавши калачем,
Не забудьте уклониться
Хліборобові за все.

Виконується українська народна пісня «Печу, несу..» з ілюстрацією відповідних рухів.

Ведучий: 
Запросимо на свято коровай, 
Щоб був у залі разом він із нами.

Діти (разом):
Короваю, короваю!
Ми на тебе всі чекаєм!

Двоє дітей у білих пекарських шапочках виконують «Танок пекарів». Наприкінці танцю діти-«пекарі» виносять коровай. 
Всі діти розглядають його.

1 -а дитина:
Та рум'яний він який,
І шишкастий, і м'який!

2-а дитина:
Із якого краю
Прийшов ти, короваю?

3-я дитина:
Коровай у полі ріс,
Там, де сонце, річка й ліс.

4-а дитина:
Його дощик напував.
5-а дитина:
Теплий вітер обвівав.

6-а дитина:
А вгорі, над короваєм 
Жайвір пісеньку співав.

7-а дитина:
Коровай наш пахне вітерцем, 
І духмяним чебрецем.

8-а дитина:
Пахне літечком він красним 
І промінням теплим, ясним.

9-а дитина:
Пахне полем, колосками 
Наш чудовий коровай.

10-а дитина:
Та рум'яний він який,
І шишкастий, і м'який!

Діти виконують "Танок колосків"

Інсценізація казки "Колосок"

Півник: Мишенята Круть і Верть, мерщій біжіть сюди!

Вбігають мишенята Круть і Верть

Мишенята: Ми тут! 
Півник: Я колосок знайшов.
Мишенята: Ура! У нас будуть пиріжки!

Співають і пританцьовують

Півник: Так, будуть. Але спочатку треба обмолотити колосок, зерно до млина віднести та змолоти муку. Хто це зробить? 
Круть: Не я!
Верть: Не я!
Півник: Гаразд, я все зроблю.

Півник виходить, а мишенята пританцьовують під веселу музику
З'являється Півник із-торбиною

Півник: Круть! Верть! Мишенята! 
Мишенята: Ми тут!

Півник: Ось мука. Треба води наносити та тісто замісити. Хто це зробить?
Круть: Не я!
Верть: Не я!

Півник: Гаразд, я все сам зроблю.

Півник виходить. Мишенята граються, танцюють під веселу музику 
Входить Півник із мискою

Півник: 
Ось і тісто вже готове —
Пиріжки будуть чудові!
Мишенята, мчіть до столу —
Працювати всім пора!

Мишенята: 
Ти нас кликав?
Ми прийшли.
Де тут, кажеш, пиріжки?

Півник: Постривайте, постривайте! Спочатку потрібно піч розтопити, потім їх у піч посадити. Хто це зробить?
Круть: Не я! 
Верть: Не я!

Мишенята вибігають 
Півник хитає головою

Півник: Гаразд, я сам розтоплю піч, пиріжки зроблю і в піч їх посаджу.

Півник виходить із зали 
Мишенята входять до зали

Мишенята (співають): 
Як чудово, як весело 
Нам бігать і стрибати!
Ми дуже любим танцювати,
Не любим працювати. (Двічі)

Мишенята зупиняються і водять носиками

Входить Півник з пиріжками на таці. Ставить тацю з пиріжками на стіл. Мишенята підбігають до столу і хочуть взяти пиріжки

Півник: Гей, стійте, стійте! Нумо, відповідайте — хто колосок знайшов?
Мишенята (весело): Ти!

Півник: А хто його змолотив та зерно до млина носив і змолов його?
Мишенята (вже не так весело): Ти.

Півник:А хто пиріжки випікав? 
Мишенята (похнюпившись): Ти.

Півник: А що ж ви робили? 
Мишенята: 
А ми бігали, гуляли 
Та в веселі ігри грали.

Півник:

То все бігали, гуляли,
Зовсім ви не працювали?

Мишенята (сумно): Так...

Півник: 
Для ледачих крикунів
Я не маю пиріжків.

Виконавці ролей Мишенят і Півника вклоняються глядачам, діти й запрошені гості аплодують акторам

Ведучий: Де ж наша господиня Осінь? Ми її у гості запрошували. Давайте пісню заспіваємо. Можливо, вона почує її та поспішить до нас на свято.

Звучить пісня «Осінь» або інша за вибором музичного керівника

До зали входить Осінь

Осінь: 
Чую співи голосні, 
Чи не сниться це мені?

Ведучий: 
Ні, не сниться, добра Осінь. 
Ми тебе у гості просим.

Осінь: 
А чи знаєте, малята, 
Що я принесла на свято?
Із садів, полів і грядок , 
Повний кошичок загадок!

Осінь загадує дітям загадки

Сидить дівчина в коморі, 
А коса її — надворі. (Морква)

Він довгастенький, зелений,
Заховався під листки,
А всередині у нього
Сплять малесенькі синки. (Огірок)

Серединка червоненька, 
А чуприна зелененька. 
Борщ без них — ой, несмачний!
Що ж за борщ без... (бурячків).

Ведучий: Осене, а подивись-но, який у нас коровай! 
Осінь: Справді, знатний коровай! Короваю наш запашний, я тебе за давнім звичаєм червоною калиною заквітчаю.

Осінь квітчає коровай кетягами калини

Дитина: 
Осінні красуні-горобинки
Одягли червоні хустинки.
Таночком Осінь зустрічають —
Пані Осінь величають.

Виконується хоровод «Червоні горобинки»

Осінь: 
Коровай оцей у залі 
Поділю я на шматки, 
Щоб усі ним ласували — 
І дорослі, й малюки.

Осінь ділить коровай, роздає шматочки дітям

Осінь: 
Пригощайтесь, друзі милі, 
Набирайтесь вдосталь сили!

Діти пригощаються короваєм. Свято завершується

Вітер віє, аж гуде,

То вже осінь в гості йде.

Листя стелить золоте,

Вітер дмухне й замете.

В вальсі вони затанцюють,

Тай всю землю зафарбують.

Бо прикрасна та пора, осінь щедра, золота.

З вітром в парі завжди йдуть,

І дощі з собой несуть.

Вітер віє тихо- тихо,

Небо вже хмарніє.

То прийшла холодна осінь,

листя вже жовтіє.

Відлетіли вже лелеки,

дощик накрапає.
Золотава осінь щедро,

сади прикрашає.

Ось і яблуко і груша,

всі дари смачненькі.

Роздає вона всім діткам,

Щоб були гарненькі.